- зблідлий
- прикм. (про обличчя, шкіру людини — який утратив природний колір, став блідим), поблідлий, збілілий, побілілий, пополотнілий, сполотнілий, помертвілий— Пор. блідий
Словник синонімів української мови. 2014.
зблідлий
Смотреть что такое "зблідлий" в других словарях:
зблідлий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зблідлий — [збл’і/длией] м. (на) длому/ д л ім, мн. д л і … Орфоепічний словник української мови
зблідлий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до збліднути … Український тлумачний словник
зблідлість — лості, ж. Стан за знач. зблідлий … Український тлумачний словник
виблідлий — а, е, діал. 1) Зблідлий. 2) перен. Вицвілий … Український тлумачний словник
білий — а, е. 1) Який має колір крейди, молока, снігу; прот. чорний. || Який кольором наближається до крейди, молока, снігу; світлий. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Вимитий, випраний; чистий. || Посивілий, сивий, сивоволосий. ||… … Український тлумачний словник
жовтий — а, е. 1) Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між оранжевим і зеленим; який має колір золота, яєчного жовтка, соняшникового суцвіття. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Зблідлий, змарнілий, із… … Український тлумачний словник
посірілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до посіріти. 2) у знач. прикм. Який став, зробився сірим, набув сіруватого відтінку. || Зблідлий. || Який посвітлішав перед світанком (про небо) … Український тлумачний словник
